Андрогенна алопеція: причини та лікування
З віком більшість людей стикаються з витонченням і випадання волосся, але нерідко такий стан виникає вже в молодості. Більше 50% всіх випадків облисіння посідає частку андрогенної (андрогенетичної) алопеції. Вона частіше буває у чоловіків, але жінки також схильні до хвороб, хоча у представниць прекрасної статі вона може проявлятися нетиповими ознаками.
Андрогенна алопеція - серйозна проблема, з якою можна і потрібно боротися, щоб повернути здорове густе волосся.
Що таке андрогенна алопеція?
Андрогенна алопеція - випадання волосся під дією чоловічих гормонів у генетично схильних людей. Вона виникає у чоловіків будь-якого віку, а у жінок переважно розвивається в періоді постменопаузи. Облисіння торкається області чола і темряви.
Волосся на потилиці зазвичай залишається густим навіть при прогресуванні хвороби. У жінок нерідко спостерігається дифузне андрогенне облисіння, яке особливо помітне при прямому проділі чи спробі зробити пучок. При цьому правильний догляд за волоссям відіграє важливу роль, і ви можете знайти відповідні товари для догляду за волоссям в нашому каталозі медтехніки Medica+.
Крім облисіння, андрогенна алопеція спричиняє зміни структури волосяного стрижня. Волосся стоншується, втрачає природний колір, стає коротким і малопомітним.
При прогресуючому облисіння шкіра голови виглядає ідеально гладкою та блискучою, на ній не видно гирла фолікулів. Багато пацієнтів страждають від лупи (себорейного дерматиту), що зумовлено впливом статевих гормонів.
Причини андрогенної алопеції: гормональні та інші фактори
Захворювання має мультифакторіальну природу — у формуванні беруть участь спадкові, гормональні, зовнішні чинники. Алопеція розвивається за однотипним механізмом у людей обох статей, оскільки у жінок у крові також є андрогени.
Роль гормонів у втраті волосся
Надлишковий вплив чоловічих гормонів (андрогенів) на волосяні цибулини – ключова ланка у розвитку облисіння. Андрогени порушують життєвий цикл волосся: укорочують фазу росту (анаген), сприяють переходу в стадію спокою (телоген). Гормони порушують харчування та кровопостачання фолікулів, через що вони поступово відмирають та заміщаються сполучною тканиною.
Виділяють 3 причини негативної дії андрогенів на волосисту частину голови:
- Гормональний дисбаланс, при якому у крові підвищується загальна кількість андрогенів та їх активних форм.
- Збільшення числа рецепторів до андрогенів у шкірі голови.
- Підвищення кількості ферменту 5-альфа-редуктази, який перетворює гормон тестостерон на його найактивнішу форму — дигідротестостерон.
Генетична схильність та алопеція
У розвитку облисіння беруть участь кілька генів, які відповідають за кількість рецепторів до андрогенів та активність 5-альфа-редуктази. Вони визначають чутливість фолікулів до чоловічих гормонів. Такі гени можна отримати від матері та батька або від обох батьків одночасно. Генетичний фактор сильніше виражений у чоловіків - у 80% пацієнтів батьки теж страждають від облисіння.
Вплив способу життя на здоров'я волосся
Зміни структури волосяних фолікулів відбуваються під впливом гормонів і натомість обтяженої спадковості, тому зовнішні чинники грають незначну роль. Однак вони можуть підвищити ризик розвитку алопеції та прискорити її перебіг.
Найчастіші фактори:
- захворювання ендокринних залоз: гіпофіза, кори надниркових залоз, яєчників у жінок;
- стреси та інші психоемоційні порушення, які сприяють дисбалансу статевих гормонів;
- неконтрольований прийом стероїдів для спалювання жиру чи досягнення високих спортивних результатів.
Діагностика андрогенної алопеції
У чоловіків постановка діагнозу зазвичай не викликає труднощів. Підвищення лінії зростання волосся на лобі у поєднанні з лисиною на маківці - характерні ознаки, що визначаються при зовнішньому огляді. При обстеженні жінок можуть бути складнощі, оскільки у них рідше спостерігається алопеція за чоловічим типом. Для точної діагностики буде потрібно детальний збір анамнезу та проведення гормональних аналізів.
Як лікарі діагностують андрогенну алопецію?
Щоб достовірно визначити наявність хвороби та її ступінь тяжкості, лікарі мають спеціальну шкалу Гамільтона-Норвуда. Відповідно до неї, виділяють сім стадій хвороби:
- Стадія 1. Зменшення густоти волосся в гормонально залежних зонах, яке не супроводжується видимими лисинами.
- Стадія 2. Невеликі зони алопеції в лобовій зоні, через що лінія волосяного покриву переміщається вгору на 1-2 див.
- Стадія 3. Збільшення лису в області чола в поєднанні зі значним порідінням волосся на маківці.
- Стадия 4. Прогрессирующее облысение в области лба и темени, при котором образуются две большие проплешины, разделенные узкой полоской волос.
- Стадия 5. Сильное облысение на лбу и темени, наличие единичных тонких или пушковых волос в этой области.
- Стадия 6. Полное облысение в лобно-теменной зоне с сохранением растительности на затылке и в височных отделах волосистой части.
- Стадия 7. Финальная стадия андрогенной алопеции, которая проявляется тотальным поражением волос даже в гормонально независимой затылочной зоне.
Роль трихограммы в диагностике облысения
Трихограмма — это исследование густоты и качества волос специальным прибором под многократным увеличением. При андрогенной алопеции ее используют для оценки соотношения фолликулов, которые находятся в состоянии роста и покоя.
В норме этот показатель составляет 9:1. При гормонально обусловленном облысении число волос в фазе покоя (телогена) значительно возрастает.
Современные методы лечения андрогенной алопеции
Ни один из существующих способов не может устранить генетические особенности и повышенную чувствительность к андрогенам. Однако это не повод отчаиваться. Комплексная терапия под руководством врача-трихолога направлена на замедление выпадения волос, укрепление фолликулов, повышение густоты прически. Хороший результат показывать сочетание медикаментов, лазеротерапии, микротоков и инъекций.
Медикаментозное лечение и его эффективность
Основной препарат, который одобрен FDA при андрогенной алопеции у мужчин и женщин, — миноксидил. Изначально лекарство разрабатывалось для лечения гипертонии, но позже был замечен его дополнительный трихологический эффект. Медикамент улучшает кровоснабжение и питание волосяных фолликулов, стимулирует рост новых волос и уменьшает их выпадение. Он применяется в местных средствах для нанесения на кожу головы и в виде внутрикожных инъекций.
Миноксидил показывает хороший эффект при использовании на начальных стадиях андрогенной алопеции. Максимальный результат наблюдается в первые 2-3 года применения. Лекарство не относится к гормональным препаратам, поэтому он борется только с симптомами облысения и не влияет на его причины.
При андрогенном облысении у мужчин могут использовать финастерид — блокатор фермента 5-альфа-редуктазы. Он уменьшает количество активных форм тестостерона, снижает негативное влияние андрогенов на волосяные фолликулы. Благодаря таким эффектам препарат замедляет скорость потери волос, помогает сохранить густоту прически в течение длительного времени.
Немедикаментозные подходы: от физиотерапии до хирургии
Кроме лекарственных средств, при андрогенной алопеции активно применяются методы косметологии и физиотерапии. Наибольшую эффективность показывает:
- низкоинтенсивная лазерная терапия стационарными аппаратами или лазерной расческой, которая активизирует спящие фолликулы и запускает рост волос;
- процедуры на аппарате Дарсонваль — микротоковое воздействие, которое стимулирует волосяные луковицы;
- плазмотерапія волосистої частини голови – введення збагаченої тромбоцитами плазми крові, що містить природні ростові фактори;
- мезотерапія шкіри голови препаратами на основі пептидів, вітамінів та мікроелементів, які забезпечують волосяні фолікули корисними речовинами.
Якщо андрогенна алопеція досягла важкої стадії, медикаменти та фізіотерапевтичні методи не матимуть бажаного ефекту. У такій ситуації людині може допомогти трансплантація власного волосся. Це хірургічна операція, під час якої фолікули з андрогеннезалежної потиличної області пересаджують на лоб та тім'яну зону. Волосяні цибулини поступово приживаються і дають початок новому здоровому волоссю. Такий спосіб підвищує густоту зачіски та допомагає приховати зони облисіння.
Профілактика андрогенної алопеції
Щоб знизити ризик випадання волосся, потрібно дотримуватись стандартних рекомендацій:
- дотримуватися правил здорового харчування, додати до раціону природні джерела вітамінів і мінералів;
- спати щонайменше 7 годин на день; мінімізувати вплив стресу у повсякденному житті; правильно підбирати засоби для щоденного догляду за волоссям та шкірою голови;
- не використовувати занадто гаряче повітря при сушінні волосся феном; своєчасно лікувати гормональні порушення та інші захворювання.
Якщо близькі родичі мають проблеми з випаданням волосся, потрібно особливо уважно ставитися до свого здоров'я. При перших ознаках облисіння та погіршення стану зачіски бажано звернутися до трихолога, щоб пройти обстеження та розпочати індивідуальний курс лікування.